Про затвердження Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну соціальну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року (далі - Програма), що додається.
2. Обласним, Київській міській державним адміністраціям під час складання проектів місцевих бюджетів на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям подавати щороку до 15 січня Міністерству соціальної політики інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення і подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі.
ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА
“Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки), а також досягнення Цілей Сталого Розвитку, затверджених Резолюцією Організації Об’єднаних Націй 70/1 “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року”, у частині дотримання прав дітей.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Забезпечення раціонального використання ресурсів Програми та розв’язання проблеми передбачається шляхом концентрації зусиль органів державної влади і громадянського суспільства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на виконання таких пріоритетів:
створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини, а саме:
- розроблення та затвердження мінімальних стандартів благополуччя та безпеки дитини;
- забезпечення дитини якісною медичною допомогою від народження, у тому числі запровадження програм профілактики захворювань;
- удосконалення превентивних заходів, спрямованих на формування здорового способу життя підростаючого покоління;
- створення ефективного, доступного та доброзичливого освітнього середовища, спрямованого на розвиток дитини, її талантів, розумових і фізичних здібностей; забезпечення доступу до якісної освіти, насамперед у сільській місцевості;
- забезпечення духовного, морального і культурного розвитку дитини;
- інтеграція дітей, які утримуються в інтернатних закладах, у соціальний простір територіальної громади;
забезпечення рівних можливостей для всіх дітей, а саме:
- удосконалення системи захисту прав та інтересів дітей з інвалідністю, інтегрування їх у соціум; впровадження інтегрованих послуг для дітей зазначеної категорії в територіальній громаді;
- зміцнення системи захисту прав та інтересів дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- забезпечення прав дітей-іноземців, дітей національних меншин та дітей, розлучених із сім’єю, які не є громадянами України у тому числі дітей-біженців та дітей, які потребують додаткового захисту;
- створення умов для всебічного розвитку дітей із сільської місцевості;
зміцнення інституту сім’ї та формування відповідального батьківства, а саме:
- підвищення рівня добробуту українських сімей, зокрема, у результаті зростання доходів від трудової діяльності;
- підвищення рівня адресності соціальної підтримки малозабезпечених сімей з дітьми;
- запровадження у територіальних громадах широкого спектру превентивних послуг з метою забезпечення рівного доступу до соціальних послуг за потребою;
- забезпечення догляду та виховання дітей, у тому числі дітей з інвалідністю, в сім’ях або в умовах, максимально наближених до сімейних, реформування та реорганізація інтернатних закладів;
- посилення роботи з профілактики бездоглядності та безпритульності дітей;
- запровадження раннього виявлення сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм своєчасної та ефективної соціальної допомоги;
- удосконалення соціально-педагогічної роботи з формування відповідального батьківства, сімейних цінностей у підлітків, підготовка молоді до сімейного життя;
забезпечення захисту дітей від насильства, а саме:
- формування політики громадської нетерпимості до всіх форм насильства над дітьми в суспільстві;
- створення системи ефективної профілактики та протидії домашньому насильству над дітьми;
- здійснення заходів щодо протидії найгіршим формам дитячої праці, проституції та порнографії; захисту дітей від експлуатації, сексуального насильства і торгівлі людьми;
- активізація інформаційно-просвітницької роботи із запобігання усіх форм насильства над дітьми;
створення системи правосуддя, дружнього до дитини, а саме:
- впровадження дієвих форм і методів профілактики вчинення правопорушень дітьми;
- удосконалення системи захисту прав та інтересів дітей, які вчинили правопорушення;
- розвиток системи правосуддя, дружнього до дитини; впровадження ювенальної юстиції;
врахування найкращих інтересів та думки дитини під час прийняття рішень, а саме:
- удосконалення механізмів урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя;
- забезпечення ефективної взаємодії між громадськими організаціями та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підтримка дитячих ініціатив;
- залучення громадянського суспільства до вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням найкращих інтересів дитини;
забезпечення захисту прав та інтересів дитини у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, а саме:
- недопущення участі дітей у воєнних діях чи збройних конфліктів;
- забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій чи збройних конфліктах;
- впровадження комплексних заходів щодо створення умов для повноцінного життя та соціально-психологічної реабілітації дітей, які постраждали від воєнних дій чи збройного конфлікту та дітей, розлучених із сім’єю, які не є громадянами України та потребують міжнародного захисту;
створення безпечного інформаційного простору для дітей, а саме:
- забезпечення захисту персональних даних дитини та іншої конфіденційної інформації про неї, забезпечення безпеки дітей в інформаційному просторі;
- формування політики запобігання проявам радикалізму, расизму, ксенофобії та іншим формам екстремізму дітей;
- впровадження системи соціально-педагогічної роботи з батьками з питань безпеки дітей в інформаційному просторі;
активізація ролі територіальної громади у вирішенні питань забезпечення прав дітей в умовах децентралізації, а саме:
формування громади, доброзичливої до дітей;
- гармонізація національного законодавства з прав дитини із світовими стандартами;
- удосконалення співробітництва з міжнародними організаціями у сфері забезпечення прав дітей.
Під час виконання Програми передбачається:
визначення пріоритетів, основних завдань і принципів реалізації державної політики у сфері захисту прав дитини;
розроблення та затвердження стандартів благополуччя та безпеки дитини;
розроблення показників (індикаторів) національного та регіонального рівня щодо забезпечення захисту прав та інтересів дитини;
модернізація системи захисту прав та інтересів дитини;
удосконалення та гармонізація національного законодавства у сфері прав дитини відповідно до міжнародних зобов’язань;
визначення ролі територіальної громади в умовах децентралізації влади щодо забезпечення прав і врахування інтересів дитини;
забезпечення захисту прав та інтересів дитини в умовах воєнних дій чи збройного конфлікту;
розроблення стратегії формування безпечного інформаційного простору для дітей.
Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведено в додатку 1.
Завдання та заходи з виконання Програми наведено в додатку 2.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми дасть змогу:
удосконалити державну систему захисту прав та інтересів дітей, у тому числі дітей з інвалідністю, інтегрування їх у соціум;
поліпшити становище сімей з дітьми, мінімізувати ризики неналежного виховання дітей у сім’ях та вилучення з них дітей;
створити дружнє до дітей середовище в суспільстві відповідно до міжнародних зобов’язань;
забезпечити доступність дітей до всіх видів якісної медичної допомоги починаючи з народження;
забезпечити не менш як на 95 відсотків імунізацію дітей першого року життя;
забезпечити розвиток ефективного, доступного та доброзичливого освітнього середовища, спрямованого на розвиток дитини, її талантів, розумових і фізичних здібностей;
реалізувати право кожної дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання в сім’ї;
оптимізувати систему захисту прав та інтересів дітей, які постраждали від жорстокого поводження, зокрема експлуатації та сексуального насильства, забезпечивши охоплення 100 відсотків таких дітей необхідною допомогою;
модернізувати систему захисту прав та інтересів дітей, які вчинили правопорушення, шляхом удосконалення превентивних заходів, знижуючи щороку рівень рецидивної злочинності на 2 відсотки;
забезпечити раннє виявлення соціальних проблем, запобігання порушенням прав дитини шляхом удосконалення системи соціальних послуг у територіальних громадах;
запровадити дієвий механізм урахування думки дитини під час розв’язання питань, що стосуються її життя, збільшивши кількість дітей, охоплених різними формами громадської діяльності, до 30 відсотків.
Програмою передбачається здійснення моніторингу результативності та оцінювання ефективності заходів з виконання Програми.
Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їх реальних можливостей.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми з державного бюджету становить у 2018 році - 2781755,8 тис. гривень, 2019 році - 2288372,2 тис., 2020 році - 2365309,11 тис., 2021 році - 1337805,18 тис. гривень.
Орієнтовний обсяг видатків з місцевих бюджетів становить у 2018 році - 214386,86 тис. гривень, 2019 році - 40549,71 тис., 2020 році - 57352,85 тис., 2021 році - 61765,51 тис. гривень.
ПАСПОРТ
Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 230 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 31, ст. 952).
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 453.
3. Державний замовник Програми - Мінсоцполітики.
4. Керівник Програми - Міністр соціальної політики.
5. Виконавці заходів Програми - Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Мінекономрозвитку, Мінрегіон, Мінкультури, МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Мін’юст, ДМC, Держкомтелерадіо, обласні, Київська міська держадміністрації, а також міжнародні організації та громадські об’єднання (за згодою).
6. Строк виконання Програми - 2018-2021 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:
Джерела фінансування |
Обсяги фінансування, тис. гривень |
У тому числі за роками |
|||
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
||
Державний бюджет |
8773242,29 |
2781755,8 |
2288372,2 |
2365309,11 |
1337805,18 |
Місцевий бюджет |
374054,93 |
214 386,86 |
40549,71 |
57352,85 |
61765,51 |
Усього |
9147297,22 |
2996142,66 |
2328921,91 |
2422661,96 |
1399570,69 |
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
Найменування завдання |
Найменування показників виконання завдання |
Одиниця виміру |
Усього |
За роками |
|||
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
||||
1. Розроблення та затвердження мінімальних стандартів благополуччя та безпеки дитини |
кількість прийнятих нормативно-правових актів |
одиниць |
3 |
1 |
1 |
1 |
|
кількість проведених семінарів з питань роботи в електронній базі даних обліку дітей та сімей з дітьми, захисту та обробки персональних даних |
-”- |
4 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
2. Удосконалення системи захисту прав та інтересів дітей з інвалідністю, інтегрування їх у соціум; впровадження інтегрованих послуг для дітей зазначеної категорії в територіальній громаді |
частка дітей з інвалідністю, охоплених соціальними послугами в установах та закладах соціального обслуговування органів соціального захисту населення |
відсотків |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
3. Підвищення рівня адресності соціальної підтримки малозабезпечених сімей з дітьми |
кількість залучених непрацюючих працездатних членів малозабезпечених сімей до громадських робіт у пілотних проектах, запроваджених у Полтавській, Харківській та Львівській областях |
осіб |
7200 |
2700 |
1500 |
1500 |
1500 |
4. Забезпечення догляду та виховання дітей, у тому числі дітей з інвалідністю, в сім’ях або в умовах, максимально наближених до сімейних, реформування та реорганізація інтернатних закладів |
частка реформованих інтернатних закладів |
відсотків |
30 |
|
10 |
10 |
10 |
кількість дітей, влаштованих до сімейних форм виховання із закладів інституційного догляду та виховання дітей |
осіб |
775 |
775 |
|
|
|
|
|
кількість випускників інтернатних закладів, які отримали впорядковане житло |
-”- |
763 |
763 |
|
|
|
|
кількість семінарів щодо забезпечення підготовки спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з питань створення та забезпечення діяльності сімей опікунів, піклувальників, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та навчання майбутніх кандидатів в усиновлювачі |
одиниць |
8 |
2 |
2 |
2 |
2 |
5. Посилення роботи з профілактики бездоглядності та безпритульності дітей |
кількість розроблених комплексних методик індивідуальної психологічної, реабілітаційної та корекційної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, з урахуванням індивідуальних потреб дівчат і хлопців |
одиниць |
4 |
2 |
1 |
1 |
|
|
частка дітей, які самовільно залишили місце постійного перебування, у тому числі заклади інституційного догляду та виховання |
відсотків |
4 |
1 |
1 |
1 |
1 |
6. Удосконалення соціально-педагогічної роботи з формування відповідального батьківства, сімейних цінностей у підлітків, підготовка молоді до сімейного життя |
кількість проведених семінарів, тренінгів з підвищення рівня культури сімейних стосунків і відповідальності батьків за виконання своїх обов’язків |
одиниць |
16 |
4 |
4 |
4 |
4 |
7. Створення системи ефективної профілактики та протидії домашньому насильству над дітьми |
кількість прийнятих нормативно-правових актів щодо захисту прав дітей, розроблених у зв’язку із прийняттям Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” |
одиниць |
8 |
3 |
3 |
2 |
|
|
кількість розроблених типових програм, положень, методичних рекомендацій щодо запобігання та протидії домашньому насильству |
-”- |
6 |
6 |
|
|
|
8. Активізація інформаційно-просвітницької роботи із запобігання всіх формам насильства над дітьми |
кількість охоплених курсом учнів дошкільних та середніх закладів освіти |
осіб |
500000 |
50000 |
100000 |
150000 |
200000 |
9. Удосконалення механізмів урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя |
кількість дітей, залучених до дитячого громадського руху |
-”- |
27000 |
4000 |
5000 |
8000 |
10000 |
10. Забезпечення ефективної взаємодії між громадськими організаціями та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підтримка дитячих ініціатив |
кількість проведених засідань консультативно-дорадчого органу з питань взаємодії державних, громадських, наукових, бізнесових інституцій в інтересах дитячого громадського руху |
одиниць |
8 |
2 |
2 |
2 |
2 |
11. Забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів |
частка дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, охоплених медичними, психологічними, педагогічними та реабілітаційними послугами |
відсотків |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
12. Упровадження комплексних заходів щодо створення умов повноцінного життя та соціально-психологічної реабілітації дітей, які постраждали від воєнних дій чи збройного конфлікту, та дітей, розлучених із сім’єю, які не є громадянами України та потребують міжнародного захисту |
кількість розповсюджених інформаційних матеріалів для дітей та підлітків з профілактики потрапляння у конфліктні ситуації |
одиниць |
28000 |
7000 |
7000 |
7000 |
7000 |
кількість дітей, охоплених додатковими заходами щодо організації відпочинку та реабілітації дітей, відселених із зони воєнних дій чи збройних конфліктів (у рамках виконання цільових програм) |
осіб |
6000 |
1200 |
1400 |
1600 |
1800 |
|
13. Формування політики запобігання проявів радикалізму, расизму, ксенофобії та інших форм екстремізму у дітей в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій |
кількість дітей, залучених до участі у міжнародних проектах та заходах дитячих громадських організацій |
-”- |
690 |
120 |
150 |
200 |
220 |
14. Формування громади, доброзичливої до дітей |
частка виконавчих органів рад об’єднаних територіальних громад, в яких забезпечено діяльність посадових осіб, відповідальних за захист прав дітей |
відсотків |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
15. Удосконалення державної системи захисту прав та інтересів дітей |
кількість прийнятих нормативно-правових актів |
одиниць |
84 |
34 |
21 |
13 |
13 |