“Міо, мій Міо” аналіз

Жанр. Казкова повість (фентезі)

Тема – пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні.

Ідея – віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших.

Герої “Міо, мій Міо”

Сонячний світ добра: Міо, Бенко, тітка Лундін, тато-король, Юм-Юм, Ірі, Нонно, Ено, Ткаля, Зброяр, діти-птахи

Світ зла і темряви: Тітка Едля, дядько Сікстен, лицар Като, вивідувані, вартові

“Міо, мій Міо” сюжет

Експозиція. Життя Буссе в родині опікунів

Зав’язка. Тітка Лундін дає Буссе яблуко та лист і Джин перевозить Буссе до Країни Далекої

Розвиток дії. Буссе – Міо в Країні Далекій знаходить батька-короля; друзі та помічники Міо, відповідальність Міо за її долю жителів Країни Далекої

Кульмінація. Міо долає страх і приймає рішення боротися з лицарем Като. Випробування героя на шляху до замку лицаря Като

Розв’язка. Перемога Міо над Като, звільнення дітей

Епілог. Повернення додому, щасливе життя Міо у Країні Далекій

Проблематика. Взаємини дітей та батьків, необхідність домашнього затишку, любові для дитини; роль батьків у житті дитини; материнська любов та піклування

Конфлікт твору. Втілення зла – жорстокий лицар Като та його мертвий світ (зачаровані птахи, безлюдне озеро, ліс, чорна гора) протиставлений сонячному світу добра

Символи “Міо, мій Міо” 

Образ колодязя що ввечері шепоче – «Це колодязь забутих казок і пісень, таких, що їх колись давно розповідали й співали на світі, а потім так само давно забули. Тільки цей Колодязь, що шепоче ввечері, пам’ятає їх геть усі». Образ колодязя є символом народної пам’яті, життєвої мудрості фольклору і народ-них традицій. Почути його казки та пісні може тільки дитина з чистим серцем. Поки є такий невичерпний колодязь, народ з нього черпає силу протистояти злу.

Маленька сіра пташка у замку Като – душа лицаря Като, яка звільнилася з кам’яного полону

Моральні цінності, проголошені в повісті: дорослі мають прагнути творити країну Далеку в реальному світі; Любов, Дружба перемагають зло та ненависть; природа завжди служить добру; кам’яні серця дорослих перетворюють дітей на нещасних самотніх «птахів»; люди мають завжди пам’ятати, що зло шкодить в першу чергу їм самим; батьківська любов, родинне тепло є най-вищою цінністю в житті

Елементи чарівної казки у повісті «Mio, мій Mio»

Чарівна казка	«Mio, мій Mio»
Незвичне народження героя	Тато – король Країни Далекої, мама померла, коли Mio народився
Казковий герой покидає домівку й потрапляє до дивного світу	14 жовтня о 6 год. вечора зник з дому і за допомогою джина потрапляє до Країни Далекої
Два світи: світ добра й світ зла	Країна Далека та Країна Чужинецька
Чудесні помічники героя	Юм-Юм, кінь Міраміс, Зброяр, дуплисте дерево, земля, зачаровані птахи, озеро, скеля, брама
Чарівні предмети	Меч, що розтинає камінь, невидимий плащ, хліб, що втишує голод, ложечка, що не залишалась порожня
Подолання труднощів	Пригоди у Мертвому лісі, у вежі голоду, боротьба з лицарем Като
Перемога світу добра над світом зла	Перемога Mio над лицарем Като, звільнення дітей та Міраміса з білим лошатком
Кінцівка	Mio живе в Країні Далекій, і йому дуже добре у свого тата-короля

Реальне та фантастичне у творі

Реальне	Фантастичне
Життя в родині опікунів. Погане ставлення тітки Едлі й дядька Сікстена до Буссе. Самотність хлопчика	Потрапив у Країну Далеку, знайшов тата-короля. Дні його веселі та радісні
Калле-Джигун, старий броварський кінь	Міраміс – кінь, що вміє літати
Жорстокі діти з Упландської вулиці	Добрі жителі казкового королівства і злий лицар Като. Зачаровані птахи
Вечірній парк, де хлопчик грається порожніми пляшками з-під пива	Зелені луки, трояндовий сад, колодязь, що шепоче казки
Хлопець, за висловом тітки Едлі, «миршавий, блідий і хирлявий». Злі сили гноблять хлопчика	Міо виріс і зміцнів, став рум’яний і здоровий, засмаг на сонці й набрався сили. Міо перемагає злі сили