10.04.20.

Людина по-справжньому стає людиною   

 тільки в момент прийняття рішення.

Тілліх П.

Х і д  у р о к у

   А –

·        Проблемні питання.

      1) філософський характер творів (загальнолюдські питання — добро і зло, життя і смерть, справедливість і несправедливість, удосконалення людського «я» тощо);

   2) відображення специфіки національного буття — релігії, культури, історії;  

  3) широта змісту й можливість його тлумачення по-різному;

  4) поєднання вигадки та реальності;

   5) занурення в глибини людської психології. Основний сюжет у творах митця розгортається в душі особистості.

   Письменник показує, як внутрішнє «я» переживає глибокий біль і на­ віть муки в процесі пошуку себе, тому людина і світ у його творчості постають нерідко сумними й трагічними. Новели Р. Акутаґави, у тому числі «Павутинку», можна назвати філософсько-психологічними.

Довести, що «Павутинка» Р.Акутагави – філософсько-психологічна.

«Павутинка» Р.Акутагави складається з трьох умовних частин: перша частина – рай, друга – пекло, третя – рай. Автор створює символічні образи, на яких будується фундамент твору і які несуть у собі весь ідейний зміст: Будда, лотос, ранок, рай, павук, павутина, полудень.

    Будда – мандрівний проповідник. Своїм призначенням вважав нести людям вчення про позбавлення від страждань шляхом співчуття: «Співчуття – одне з найважливіших якостей людини».

   Лотос, як ми вже з’ясували, вважається священною квіткою. Він є символом

   - світового дерева, що зв’язує три рівні світобудови, оскільки його корінь знаходиться в намулі, стебло – у воді, а листя і квіти – звернені до неба.

   Чому «лотоси залишилися байдужими»? (У них корені – у бруді озера, тому їм істина про неможливість спасіння Кандати була відома давно).

   Чи завжди лотоси залишаються байдужими? (Ні, вони стеляться біля ніг Будди, розливаючи  «незбагненно солодкі пахощі», А в кінці твору – «невимовно солодкі пахощі»).

   Лотоси  тісно пов'язаний з образом Будди, який на зображеннях часто сидить у квітці лотоса.  

   Ранок – це…

   - початок нового життя

   - активна діяльність

   - надія

   - схід сонця

   - зміна ночі на день, ( темряви на світло)

   - переродження душі

   - зміна старого на нове

   - ранок вечора мудріше

   - зміна чорного на біле

   У новелі дія починається вранці, налаштовуючи читача на те, що ми станемо свідками нового життя або шансу на нове життя.

  Рай  – символ  щасливого життя, душевного спокою, рівноваги і внутрішнього задоволення, благодатної землі, найвищої насолоди.

    Рай  – символ  щасливого життя, душевного спокою, рівноваги і внутрішнього задоволення, благодатної землі, найвищої насолоди.

 

   В описі пекла кольори відсутні взагалі, а є лише натяки на них. «Криваве озеро» - червоний колір, колір смерті; «тьма кромішня» - чорний, колір зла. Тиша, «як у могилі». Автор протиставляє рай пеклу.

   Павук – символ суперечливості натури. З одного боку, павук виступає захисником людей, чудесним спасителем, охоронцем вогнища.його також асоціюють з жорстокістю, жадібністю, підступністю. Павук і Кандата схожі між собою.

·        Твір за метафорою «Кандата».

   1-й рядок – колір;

   2-й рядок – смак;

   3-й рядок – запах;

   4-й рядок – зовнішність;

   5-й рядок – звук;

   6-й рядок – емоції, почуття.

   Задля спасіння Кандати Будда спускає в пекло павутинку.

·        Словникова робота.

   Павутина – секрет павутинних залоз, який незабаром після виділення застигає у формі ниток.

   У новелі Акутагави павутина – символ

         - людської тлінності.

   Акутагава показує, наскільки страшною є відсутність співчуття (егоїзм), не усвідомлення людиною її призначення на землі. І допоки людина не звільниться від егоїзму, вона приречена на вічне пекло. Тому Будда рве павутинку, і розбійник Кандата, який у новелі втілює зло, знову потрапляє до пекла.

   Твір закінчується полуднем у раю. Полудень символізує годину одкровення – прозріння розуму від омани.  

   Фінальна частина новели – рай, оскільки Акутагава вірить, що добро обов’язково переможе. Люди обиратимуть шлях співчуття, а не егоїзму.

   Тема: Будда дає шанс Кандаті вибратися з пекла; протистояння добра і зла. 

   Ідея: тільки добрі справи допоможуть досягти гармонії із собою, жити в добрі і злагоді зі світом; людина несе відповідальність за кожний свій вчинок; щиросердне каяття дає можливість духовно очиститися, почати життя спочатку.

·        Висновки.

  

·        Виберіть правильну відповідь.

1.     Новела «Павутинка»

2.     Єдина добра справа розбійника –

3.     Кандата повертається до пекла, тому що

4.     Будда продовжив прогулянку біля озера із засмученим обличчям, тому що

5.     Виберіть НЕправильне твердження.

   У новелі «Павутинка» використані такі символічні образи японської міфології, як

    Д Голкова гора

6.     Установіть відповідність між персонажем новели та його діями.

   VI. Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему «Моральна справедливість – чи існує вона?»(8 – 10 речень).

   ДЗ.відправляйте на вайбер.