Мотивація до дії як основа формування сталого способу життя
Підсвідомо ми привчаємо дітей діяти лише за винагороду або через страх покарання. Це стає єдиною мотивацією. Відтак вже дорослі не можуть насолоджуватися процесом і результатом праці та навчання. Дізнайтеся зі статті про способи мотивації без батога та пряника
Коли дитина виконує якусь дію, чи запитуємо себе: «Які мотиви її діяльності?». Протягом усього життя людина чує: «Вивчиш вірша — отримаєш дві порції морозива», «Якщо ти не зробиш домашнє завдання, то не підеш до друзів», «Закінчиш навчання у школі без трійок — купимо тобі мотоцикл», «Не здаси сесію — не поїдеш відпочивати на море», «Не захистиш дисертацію — не отримаєш підвищення» тощо. Ми настільки звикли до схеми «стимул-реакція», що навіть не можемо уявити інший спосіб стимулювати працю, творчість, досягнення.
Що таке мотивація
Мотиваційну сферу особистості переважно складають потреби і мотиви. Якщо мотиви не пов’язані з нею, то їх називають зовнішніми по відношенню до цієї діяльності. Зовнішні мотиви є громадські — альтруїзм, моральний борг та обов’язки перед батьківщиною, своїми рідними тощо — і особистісні — мотиви оцінки, успіху, добробуту, самоствердження. Якщо ж мотиви безпосередньо пов’язані з самою діяльністю, то їх називають внутрішніми. Вони діляться на:
- процесуальні — інтерес до процесу діяльності;
- результативні — інтерес до результату діяльності, у тому числі пізнавальний;
- мотиви саморозвитку — заради розвитку своїх якостей і здібностей.
Мотиви бувають також усвідомленими і неусвідомленими. Провідна роль у мотивації поведінки належить усвідомленим мотивам, як-от: переконання, прагнення, ідеал, інтерес, бажання, схильність, установка.
До неусвідомлених мотивів відносять потяг, що характеризується відсутністю чітко усвідомленої мети.
Як можна мотивувати діяти
Існує п’ять груп способів мотивації:
- інформаційні;
- інтригуючі;
- проблемно-провокаційні;
- пошукові;
- практичні.
У роботі ми використовуємо кожен із них.
Тренінг для педагогів
Сила слова
Ведучий пропонує педагогам об’єднатися у групи та утворити два кола — зовнішнє та внутрішнє. Педагоги, які стоять кружка у зовнішньому колі, повертаються обличчями до тих, які стоять кружка у внутрішньому колі, утворюють із ними пари.
Потрібно сказати одне одному три фрази, починаючи кожну словами «Я маю...» у відповідності до професійної діяльності. Тепер потрібно замінити в них початок на «Я хочу...», зберігаючи незмінними інші частини. Поділиться своїми переживаннями.
Обговорення: що змінилося? Відчуття легкості та того, що ти все зможеш зробити стосується тільки слів чи дій також? Чи з’явилося відчуття впевненості у власних можливостях? Поясніть, чому ви не робите достатньо першого і робите занадто багато іншого.
Асоціативна карта
Ведучий пропонує створити асоціативну карту за темою «Мотивація». Потрібно вибрати пов’язані з темою картинки серед інших — морозиво, знак питання, фігура міс бодибілдер, ремінь, аскет, двірник.
Придумати запитання до карти: Що можна вважати винагородою? Які ознаки внутрішньої мотивації, які зовнішньої? Яка найстійкіша мотивація? Що є потребою? Що є стимулом? Що спрямоване на уникнення невдач? Проведіть аудит: для кого що важливіше — стимул, уникнення невдач, винагорода, «чарівний пендель».
Зроби вибір
Ведучий ставить запитання учасникам та пропонує стати справа від нього, якщо відповідь «так», зліва, якщо — ні. Перед виконанням завдання потрібно обіцяти винагороду.
Запитання:
- Чи потрібно видавати медальки, цукерки дітям за досягнення?
- Чи слід відзначати стіл, який ліпше за всіх поїв, чистіше за всіх?
- Якщо хтось не хоче робити спільну справу, його все одно потрібно до неї залучити?
- Чи слід казати «ти маєш стати першим, ліпшим, зайняти перше місце»?
- Чи доречно звертатися по допомогу до дітей — я зараз тобі допоможу, а колись ти мені допоможеш?
- Чи потрібно підпорядковувати особистісну мету загальногруповій?
Квест-завдання
Ведучий пропонує учасникам ознайомитися з п’ятьма групами способів мотивації. Учасники об’єднуються у підгрупи. Кожна підгрупа підходить до свого спікера та виконує певне завдання за що отримує інформаційний матеріал за напрямком.
Інформаційні — зібрати методи у пустій коректурній таблиці. Рухатися по таблиці слід за допомогою двох кубиків. Один кубик вказує напрямок руху, інший — скільки кроків зробити.
Інтригуючі — за схемами скласти загадки. Учасники кидають кубик та за таблицею визначають ознаки, за якими мають придумати предмет.
Проблемно-провокаційні — на ігровому полі сховані методи, їх потрібно знайти за правилами гри «Морський бій».
Пошукові — загадка про кіндери і сухий басейн. Учасники мають серед кіндер-сюрпризів у сухому басейні знайти методи.
Практичні — через доріжку перетворень визначити геометричну фігуру, у якій схована інформація.
Кожна команда має придумати мотивацію до певної дії за своєю темою — подарунки, вода, допомога, вони живуть поряд. Кожна з команд програє один спосіб мотивації з іншою командою.
| Групи способів мотивації | Викидати сміття у смітник | Закривати кран | Мити руки |
|---|---|---|---|
| Інформаційні | |||
| Інтригуючі | |||
| Проблемно-провокаційні | |||
| Пошукові | |||
| Практичні |
Рефлексія
Ведучий просить визначитися: У чому переваги внутрішньої мотивації над зовнішньою? Чи можна повністю відмовитися від зовнішньої мотивації?
за правильну відповідь
Незабаром він відобразиться на сайті.